У нас усе добре, тільки лопата зламалася

Світлана Остапа 15-04-2009

Круглий стіл про боротьбу з негативом у новинах закінчився скандалом за участю Олега Дейнеки і Олексія Мустафіна.

Давно вашому автору не було так весело на круглому столі. Хоча захід під назвою «ЗМІ, економіка і суспільство в капкані негативу», який відбувся в Укрінформі 14 квітня, й не передбачав розважальних номерів, але виступи перших декількох доповідачів викликали в більшості присутніх журналістів усмішку. Промовці звинувачували ЗМІ в доведенні українського суспільства до депресивного стану і закликали не вживати слово «криза».

Організатори круглого столу МГО «Українська громада» та інформаційний ресурс «Хорошие новости» задумали боротися з кризою в Україні шляхом установлення балансу між хорошими та поганими новинами. Тому організатори й почали свій хресний хід проти кризи зі ЗМІ.

Директор агенції «Хорошие новости» Юрій Карапетян, зазначивши, що для українських ЗМІ цікавіші погані новини («хороші в Україні скінчилися ще восени»), закликав журналістів давати більше позитивних новин і не боятися, що їх вважатимуть джинсою. «Даватимете більше хороших матеріалів — незабаром до вас вишикуються в чергу рекламодавці», — впевнено заявив Карапетян.

Юрій Карапетян «Не бійтесь, що вас звинуватять у джинсі, і до вас потягнуться рекламодавці»

В унісон йому виступив голова «Української громади» Ігор Шевченко: «Погані новини негативно впливають на здоров’я людей, тому треба зміщувати баланс в інформаційних випусках до позитиву». На його думку, ЗМІ керуються тільки фінансовою вигодою, тому й дають переважно негативні новини. «Замість того, щоб сказати українцям: «Гребіть-гребіть і виберетеся», ЗМІ тільки посилюють у суспільстві депресивний стан», — сказав він.

Ігор Шевченко «Якщо журналісти будуть шкодити суспільству, то я боротимусь з журналістами»

Рецепт боротьби з кризою від Ігоря Шевченка такий: ЗМІ не повинні вживати слово «криза», а в інформаційних випусках мають балансувати в бік хороших новин. Щоби підтримати, приміром, таких ініціативних, як «1+1» із їхньою «Територією позитиву» в ТСН, «Українська громада» думає ініціювати конкурс «Найпозитивніший журналіст» та «Найпозитивніший ЗМІ в Україні». Обов’язково з призами і заохоченнями — щоби спонукати ЗМІ зробити український інформаційний простір позитивнішим.

Наступним виступав голова Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі Василь Костицький: «ЗМІ присвоїли собі право вирішувати, що хоче чути й бачити народ. Я допускаю, що говорити сьогодні про позитив не дуже популярно. Треба поставити питання про соціальну функцію ЗМІ». Виказавши розуміння того, що ЗМІ — це бізнес, що в Україні цензуру заборонено і що ніхто не має права визначати, як має працювати журналіст, пан Костицький все ж нагадав присутнім: у Конституції України є ст. 28, яка передбачає право на повагу до гідності особи, ст. 3, яка передбачає, що наша безпека, в тому числі й психічна, є обов’язком держави.

«Є ще ст. 13 Цивільного кодексу України, про яку я вже згадую декілька місяців. Частина 4 цієї статті говорить про те, що діяльність фізичних та юридичних осіб має відбуватися з дотриманням морально-етичних засад суспільства», — зауважив пан Костицький. За його словами, жоден його опонент не намагався оскаржити цю статтю в суді зі звинуваченням, що це цензура.

Василь Костицький зізнався, що понад10 років не розлучається з Конституцією України

Після довгого вступу (який, на переконання єдиного представника державного органу на круглому столі, мав убезпечити пана голову від перекручень журналістами його слів і від звинувачень у цензурі) він перейшов до основної теми заходу — негативу в інформаційному просторі. Василь Васильович висловив переконаність, що мовчання держави в ситуації, коли українське суспільство потрапило в капкан негативу, буде злочином, порушенням її конституційного обов’язку. Він навів результати соціологічних досліджень Київського інституту проблем управління імені  Горшеніна, згідно з якими вже майже 60% українців готові до запровадження елементів моральної цензури. Саме тому, — вів далі пан голова, — НЕК, обравши демократичний шлях, пішла на діалог зі ЗМІ, зокрема підписала хартію з телеканалами та меморандум із Інтернет-асоціацією. На завершення своєї промови пан Костицький не втримався і похвалився: нещодавно діяльність НЕК підтримав уповноважений представник в Україні Міжнародного товариства прав людини.

Доктор медичних наук, психолог Уляна Лущик (науковий центр Viktoria Veritas) була останнім доповідачем, який відкрито, певною мірою зі злістю, звинуватив журналістів у поширенні депресії, песимізму, страху перед майбутнім, у погіршенні здоров’я українців та збільшенні кількості самогубств. Журналісти, за її словами, «ніби не можуть дочекатися, коли вже України впаде до кінця». «Я вважаю, що кожен із нас відповідальний особисто за те, що показують наші канали, що показує наша держава. То літак розбився, то землетрус стався…», — продовжувала прокурорським тоном пані психолог.

Уляна Лущик: журналісти винні у депресії , песимізмові, страхові перед майбутнім, погіршенні здоров’я українців та самогубствах

А хіба це не правда? Я маю на увазі, якщо літаки розбиваються, — розгублено запитав журналіст Зенон Завада (Ukrainian weekly).

Зенон Завада: «А хіба літаки не падають?»

А чому моя дитина повинна це чути? Яка мета цієї інформації? Щоб люди боялися літати літаками? Я пропоную більше українських новин, позитиву, можливо, під гаслом «Життя прекрасне». Кожен із вас, який працює на негатив, отримає свій негатив, — передрекла Уляна Лущик.

Із журналістів першій слово надали кореспонденту «1+1» Юлії Дячук, яка вже почала втілювати мрію організаторів на своєму каналі в «Території позитиву». «Плюсам», які полюбляють давати з 18 новин одну позитивну і дві нейтральні, це, звісно, не завадить. Пані Дячук розповіла, що хоче зробити наше телебачення різнокольоровим, бо «сьогодні воно часто в траурній рамці».

Юля Дячук «Територію позитиву» почала з себе — почала носити усміхненого смайлика

Керівник інформаційної служби телеканалу СТБ Олексій Мустафін виступав не як представник каналу, а як журналіст. «Після попередніх ораторів дуже важко говорити, бо сльози заважають», — почав пан Мустафін. Він висловив переконання, що перш ніж серйозно говорити на цю тему, треба розуміти, в яких умовах діють наші ЗМІ, треба знати їхню історію. «Коли пропонується не згадувати слово «криза», я пригадую, як за часів Павла Лазаренка забороняли у часопису «Киевские ведомости» вживати слово «газ», можна було тільки «енергоносії». Тому це не новий рецепт. Можна взагалі заборонити половину слів у словнику. Але це не матиме серйозного впливу на те, що відбувається в Україні. Щодо ідеї позитивних новин — це природна реакція в суспільстві. Але людям не дуже хочеться зізнаватися, що їм подобаються погані новини. Рейтинги показують, що людям це цікаво», — зазначив Мустафін.

Першу частину заходу Олексій Мустафін не міг стримати посмішки

Останнє, на думку Олексія, свідчить про хворий стан нашого суспільства. Люди все одно дивитимуться те, що вони хочуть, головне — щоб був плюралізм: «У нас у 2003-2004 роках була ціла система роботи над «хорошими новинами», які надсилалися до ЗМІ приблизно з тією ж мотивацією, що суспільству не треба чути про негатив. Виявилося, що глядачі в нас трохи розумніші за власників ЗМІ і за організаторів «хороших новин». За серйозну справу треба братися серйозно, поки що все це виглядає дуже смішно».

Пан Мустафін зауважив, що й політикам, і громадським діячам, і менеджерам ЗМІ треба вимагати від ЗМІ сумлінно виконувати свою роботу, щоби журналісти працювали відповідно до журналістських стандартів, без указівок із боку менеджерів про шість «С» і одне «Г», без указівок політиків, мовляв, ми потребуємо позитиву. Це швидше зробить ЗМІ соціально відповідальними, наголосив доповідач. Крім того, необхідно максимально забезпечити плюралізм у ЗМІ. І головне — треба самим бути позитивним.

Юрист Інституту медіа права Ігор Розкладай, який зізнався, що вже більше року не дивиться телевізор через суцільний потік негативу, запропонував свій рецепт позитиву. Він навів як приклад державну політику США, спрямовану на позитивний настрій (більше посмішок на телебаченні і в рекламі, хеппі-енди у фільмах тощо), після Другої світової війни. Він також зауважив, що негативу багато і в освіті, особливо у шкільних підручниках із  історії України.

Ігор Розкладай за широку посмішку та happy end

Екс-директор видавництва «Галицькі контракти», а нині член правління «Української громади» з організації аналітичної роботи, співпраці з бізнес-громадою й реалізації проектів, спрямованих на розвиток підприємництва, Володимир Чеповий бачить основне своє завдання у формуванні об’єктивної національної ідеї як певної системи координат. Він називав Україну «нашою територією» і зауважив, що такої системи координат у нас немає, бо її не прийнято. На його думку, кожен ЗМІ повинен мати свою місію, яку журналісти мають прописати й показати суспільству. «Работая много лет в СМИ, я знаю, что они ориентируются только на бухгалтерские показатели», — сказав пан Чеповий.

Володимир Чеповий — позитивіст

У відповідь буквально вибухнув ведучий 5-го каналу Олег Дейнека: «Фактично ви можете створити систему, яка потім може бути використана проти вас політиками. Це небезпечний сценарій. На мою думку, деякі позитивні новини ще більше посилюють відчуття кризи. Хороші новини — ті, які роз’яснюють людям шляхи виходу з кризи, а не замовчують її. Ви пропонуєте систему, яка дозволить ввести цензуру в ЗМІ».

Олег Дейнека занепокоєний

Його підтримав Олексій Мустафін, який сказав, що новини треба ділити не на позитивні й негативні, а на ті, що розповідають про реальні речі, й ті, що створюють віртуальну реальність. Треба розповідати про те, що є насправді, а не конструювати реальність. «Так, не треба ставити за мету обов’язково починати новини з катастрофи. Але не можна не почати новини з катастрофи, в якій загинули люди нашої країни», — уже без посмішки на обличчі пояснював позицію журналістів пан Олексій.

Ігор Шевченко попросив не пересмикувати, закликав до честі й моральності журналістів — і знову звинуватив їх у тому, що вони зважають тільки на «прибуткові» негативні рейтинги, тому й роблять погані новини. У відповідь Олексій Мустафін заперечив звинувачення в корисливості: «Не ми керуємося рейтингами; рейтинги показують те, що реально дивляться люди».

Після фрази Ігоря Шевченка: «Якщо журналісти шкодитимуть суспільству, то я буду боротися з журналістами» — Мустафін та Дейнека на знак протесту залишили круглий стіл. Із наступних виступів було зрозуміло, що їхню позицію підтримали всі присутні журналісти (окрім тих, які працюють у «Хороших новостях»).

«Ви ница людина», — сказав на прощання Мустафін Шевченку, коли той звинуватив його і Дейнеку у провокації

Отже, організаторам не вдалося переконати журналістів у правильності своєї системи координат. Круглий стіл не об’єднав, а ще більше розділив учасників, кожен із яких залишився при своїй думці.

Фото Яни Новоселової

Истчник: Телекритика

Оставьте коммент.

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *